Аналогові системи відеоспостереження
- Головна
- Системи Відеоспостереження
- Аналогові
Зручність та надійність
Моделі цього типу сумісні лише з традиційними аналоговими камерами. Вони мають більш простіший функціонал, достатній для основних завдань відеоспостереження. Самі камери і реєстратори є простими та надійними у використанні. Незважаючи на назву, реєстратори мають порти LAN і можуть працювати в комп’ютерних мережах — на практиці пристрої приймають сигнал у аналоговому вигляді, перетворюють його і зберігають на накопичувачі вже у цифровому вигляді.
Стандартні аналогові камери
Зазвичай стандартні звичні камери. Їх все ще вибирають через більш низьку ціну, правда, попит на такі формати стрімко знижується.
Класичні аналогові відеокамери з роздільною здатністю D1 (704×576) або 960H (960×576) вже не зацікавлюють користувачів, навіть за низькою ціною. Технології розвиваються дуже швидко, і тепер за невелику доплату можна отримати набагато кращу якість зображення.
На зміну стандартним камерам аналогового формату прийшли AHD і HD-CVI. Їх можна назвати аналоговим відеоспостереженням нового покоління зі співвідношенням сторін 16:9 та роздільною здатністю HD 720р (1280×720) і Full HD 1080p (1920×1080)
Переваги нового формату полягають у покращеній чіткості: на записі тепер видно дрібні деталі, обличчя, номери авто або грошові купюри. Крім того, такі аналогові відеокамери коштують досі недорого. Проте аналогові камери також мають обмеження у якості зображення та віддаленості передачі сигналу. Вони зазвичай не здатні до високої роздільної здатності, і у випадку потреби у великих відстанях сигнал може стати менш стійким.
Принцип роботи традиційної камери полягає в збереженні даних запису на відеореєстраторі. Тут використовуються дроти – потрібна організація власної кабельної мережі.
Шлях розвитку
Перший пристрій для запису відеосигналу — магнітафон «Ampex VR 1000B»
Винахід відеосигналу та передачі «живого відео» виявився дуже актуальним на початок XX століття і швидко розвивався. Перше використання технології, яку започаткував Володимир Зворикін у системах відеоспостереження, відбулося 1941 року. Загалом, системи відеоспостереження у XX столітті мали структуру із замкнутим контуром (англ. Сlosed Circuit Television — CCTV), тобто структуру, яка має чітко визначені межі приймання-передавання відеосигналу. Перший, хто встановив таку CCTV-систему був німецький електротехнік Вальтер Брух. Тоді у Третьому Рейху проводилися випробування ракети «Фау-2» на полігоні Пенемюнде.
Причиною побудови такої системи були часті аварії при пуску ракет, що завдавало значні збитки та всілякі незручності науковцям. Всього система відеоспостереження на полігоні, складала дві камери, що наглядали за пуском ракет на безпечній відстані у 2,5 км. Дані відеоспостереження про несправності допомагали ракетобудівникам, але не вистачало можливості записувати спостереження. Передавання зображення відбувалося у дійсному часі й оператор системи мав сидіти перед монітором увесь час.
Пуск ракети «Фау-2» на полігоні Пенемюнде влітку 1943 року
Перший відеомагнітофон «VR 1000B» було створено у компанії Ampex[en], яку заснував інженер Олександр Понятов[ru]. У 1951 році з’явилися перші пристрої VideoTape Recorder (VTR), що записували зображення на магнітну стрічку. Розміром вони були з письмовий стіл, а коштували дорого. Перший відеомагнітофон, створений 1956 року, був здатний повноцінно проводити запис звуку і зображення на магнітну стрічку за допомогою магнітних голівок, але його вартість досягала 50 тисяч доларів США. Вже за півроку, цей пристрій став використовуватися у всіх провідних телестудіях США.
З кінця 1950-х років камери відеоспостереження стали встановлювати на дорогах, в людних місцях та на критично важливих об’єктах. 1960 року поліція Лондону встановила дві камери на Трафальгар-сквер. Це було зумовлено офіційним візитом тайської королівської сім’ї. Після візиту камери було знято через їх велику вартість. До кінця десятиліття було винайдено дистанційно керовані поворотні механізми для камер, що дозволило ставити одну камеру там, де раніше було потрібно кілька. Однак, основною проблемою систем відеоспостереження була потреба у використанні безлічі моніторів для передавання відеосигналу. На кожен монітор можна було вивести тільки одну камеру системи відеоспостереження. Операторам доводилося постійно пробігати очима по усій кількості моніторів, що призводило до розсіювання уваги оператора. Перший пристрій, що забезпечує можливістю телефонного відеозв’язку, було представлено лише 20 квітня 1964 року.
Моніторинговий центр CCTV-системи поліції Мюнхену, 1973 рік
1969 року було видано патент на домашню систему безпеки (нині — відеодомофон), що дозволяв бачити на екрані телевізора, тих хто знаходиться за дверима, і дистанційно відмикати замок. Нова епоха відеоспостереження почалася з винаходом на початку 1970-х років, побутових відеомагнітофонів.
Відеозапис став доступним, як приватним особам, так і малому й середньому бізнесу. Це призвело до потужного розвитку систем відеоспостереження — камери почали з’являтися майже всюди: у будинках, крамницях, банках, навчальних закладах, просто на вулицях і проїжджих частинах міст. Свідку не треба було в суді пред’являти доказову базу з очевидців, достатньо долучити до судової справи VHS- касету з записом неправомірної пригоди, для обвинувачення підсудного у справі, злочинця. Згодом з’явилися мультиплексори, що дозволяли показувати зображення з декількох камер на одному моніторі та записувати його на одну касету.
У 1980-х роках, відбулася значна зміна конструкції найголовнішого елементу будь-якої системі відеоспостереження — відеокамер. Застосування електронно-променевої трубки було змінено на прилади із зарядовим зв’язком (англ. Charge-coupled device, CCD). Роздільна здатність світлочутливих матриць перших CCD-камер була вкрай низькою, однак вони були меншими та в рази світлочутливішими за старі камери.
У нас ви можете придбати тільки якісне обладнання за найвигіднішими цінами від провідних брендів ринку охоронних систем. Крім того, ви також можете замовити встановлення та налаштування системи відеоспостереження в Київській області: Біла Церква, Узин, Володарка, Гребінки, Сквира та околиці.